УДУШЕННЯ

УДУШЕННЯ

УДУШЕННЯ- припинення дихальних процесів з послідовним паралічем найважливіших життєвих центрів. Сутність дихання (легеневого) зводиться до того, що повітря, зустрічаючись в порожнини легеневих альвеол з кров'ю, віддає гемоглобіну крові кисень, перетворюючи його в оксигемоглобін, і отримує з крові накопичилася в ній вуглекислоту. Зрозуміло, що всі моменти, що перешкоджають цьому газообміну між повітрям і кров'ю, служитимуть причинами удушення. Останні можна поділити на кілька категорій: 1) причини, що перешкоджають доступу повітря в легені; до них належать: закриття дихальної трубки пухлинами, набряклими голосовими зв'язками і пр., механічне здавлення гортані при задушений, здавлення дихальної трубки застряглими в стравоході сторонніми тілами; 2) причини, що зменшують дихальну поверхню легенів; до них належать: випоти в порожнину легеневих альвеол при запальних процесах легеневої тканини, здавлення легені ексудатом плеври, серцева слабкість, яка веде до застою крові в легенях; 3) причини, безпосередньо перешкоджають окисленню гемоглобіну; до цієї групи належать: недостатній вміст кисню в навколишній атмосфері, вдихання газів, що розкладають оксигемоглобін, напр., вдихання окису вуглецю. Результатом усіх цих причин є збіднення крові киснем і накопичення в ній вуглекислоти. Обидва ці моменту спочатку збуджують центри, закладені в довгастому мозку, а почасти й центри спинного мозку, що зумовлює появу симптомів, що передують смерті від удушення. Внаслідок подразнення дихального центру настає роздратування центру блукаючого нерва викликає уповільнення серцевої діяльності, роздратування інших центрів викликає розширення зіниць, судоми, іноді виверження сімені. Слідом за цим періодом роздратування мозкових центрів настає їх парез, нарешті, повний параліч, і настає смерть. 

Лікування удушення залежить, звичайно, від основної причини, і в кожному окремому випадку доводиться лікування видозмінювати.

Удушення може настати в дітей при затягуванні тканини навколо шиї, одяганні герметичних мішків на голову та перебуванні в приміщеннях з обмеженим об’ємом.

ЗАПОБІГАННЯ:

·        
не залишати поруч із маленькими дітьми та не дозволяти старшим дітям гратися з поліетиленовими мішками; 

·        
над дитячим ліжком не підв’язувати стрічки, мотузки, полоски тканини, в які можуть заплутатися діти; 

·        
не класти в ліжечко немовлят подушок, великих м’яких ляльок; 

·        
не дозволяти дітям при іграх ховатися в шафи, ящики тощо.